Підготовка наукових кадрів та підвищення їх кваліфікації

Основними формами підготовки наукових кадрів є аспірантура та докторантура. Порядок всту'пу та навчання в аспірантурі та докто­рантурі встановлюється Кабінетом Міністрів України (Стаття 19 За­кону України "Про наукову і науково-технічну діяльність").

Наукові працівники проходять стажування у відповідних науко­вих, державних установах, організаціях як в Україні, так і за її межами.

Наукова установа забезпечує проходження курсу підвищення кваліфікації науковому працівникові кожні п'ять років із збережен­ням середньої заробітної плати.

Результати підвищення кваліфікації враховуються при атестації наукових працівників.

Учені мають право на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук та присвоєння вчених звань старшого наукового спів­робітника, доцента і професора.

Присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань є державним визнанням рівня кваліфікації вченого. Порядок прису­дження наукових ступенів і присвоєння вчених звань встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Атестати доцента та професора видаються Міністерством освіти України, а дипломи кандидата і доктора наук та атестат старшого наукового співробітника - Вищою атестаційною комісією України.

Наявність відповідного наукового ступеня або вченого звання є кваліфікаційною вимогою для зайняття науковим працівником від­повідної посади.

Атестація наукових працівників провадиться в наукових устано­вах не рідше одного разу на п'ять років з метою:

оцінки рівня професійної підготовки наукового працівника, результативності його роботи;

визначення відповідності кваліфікації наукового працівника займаній посаді;

виявлення перспективи використання здібностей наукового працівника, стимулювання підвищення його професійного рівня;

визначення потреби в підвищенні кваліфікації, професійної підготовки наукового працівника.

Положення про атестацію наукових працівників затверджується Кабінетом Міністрів України.

Посадами наукових працівників наукових установ та організацій (їх філіалів, відділень тощо) є:

керівник (президент, генеральний директор, генеральний конструктор, директор, начальник);

заступник керівника (віце-президент, заступники генераль­ного директора, генерального конструктора, директора, начальника) з наукової роботи;

академік-секретар (його заступники);

головний учений секретар, учений секретар (їх заступники);

керівник (завідувач) та заступники керівника (завідувача) наукового підрозділу (відділу, лабораторії, сектору, бюро, групи);

головний конструктор, головний інженер, головний техно­лог з основного напряму діяльності наукової установи, організації, закладу та їх заступники;



провідний конструктор, провідний інженер, провідний технолог з основного напряму діяльності наукової установи, організації, закладу;

головний науковий співробітник;

провідний науковий співробітник;

старший науковий співробітник;

науковий співробітник;

науковий співробітник-консультант;

молодший науковий співробітник;

докторант.

До наукових працівників належать також особи, які мають нау­ковий ступінь і працюють за спеціальністю відповідно до групи спе­ціальностей галузі науки, з якої присуджено науковий ступінь.

Посади науково-педагогічних працівників вищих навчальних за­кладів III—IV рівнів акредитації визначаються відповідно до частини другої статті 48 Закону України "Про вищу освіту".

Основними посадами науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації є:

асистент;

викладач;

старший викладач;

доцент;

професор;

завідуючий кафедрою;

декан;

проректор;

ректор.

Виконання державних вимог при атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації забезпечує Вища атестаційна комісія України (Стаття 19 Закону України "Про вищу освіту").

Вища атестаційна комісія України:

формує мережу спеціалізованих вчених рад та контролює їх діяльність;

формує нормативні та методичні засади діяльності спеціалі­зованих вчених рад;

розробляє і затверджує вимоги до рівня наукової кваліфіка­ції здобувачів наукових ступенів, вченого звання старшого наукового співробітника та встановлює критерії атестації наукових кадрів ви­щої кваліфікації;

забезпечує єдність вимог до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають науковий ступінь кандидата або доктора наук і вчене звання старшого наукового співробітника;

формує мережу експертних рад;

проводить експертизу дисертацій для здобуття наукових ступенів та атестаційних справ для присвоєння вченого звання стар­шого наукового співробітника;

затверджує рішення спеціалізованих вчених рад про прису­дження наукових ступенів і рішення вчених (наукових, науково-технічних, технічних) рад про присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника, а також скасовує їх у разі невиконання державних вимог при атестації наукових і науково-педагогічних кад­рів вищої кваліфікації;



вирішує в установленому порядку питання переатестації на­укових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації, позбавлен­ня наукових ступенів і вченого звання старшого наукового співробі­тника, оформлення й видачі дипломів і атестатів, а також розглядає апеляції;

присвоює вчене звання старшого наукового співробітника;

здійснює співробітництво з державними органами інших країн з питань, що належать до компетенції Вищої атестаційної комі­сії України;

вирішує в установленому порядку питання взаємовизнання документів про присудження наукових ступенів та присвоєння вче­ного звання старшого наукового співробітника;

здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Акти Вищої атестаційної комісії України, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, установ, в системі яких створено спеціалі­зовані вчені ради по присудженню наукових ступенів кандидата і доктора наук та діють вчені (наукові, науково-технічні, технічні) ра­ди, що приймають рішення про присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника.


7966130862790806.html
7966189187950885.html
    PR.RU™